Языковая школа с Тимуром Левитиным: обучение с лучшими преподавателями мира | START

  Вступ Якщо ви давно не говорили іноземною мовою, вимова «розсипається». Підручник радить «думати губами», але губи не думають. Їм потрібен зворотний зв’язок. Найпростіший спосіб — увімкнути іграшку-повторювалку (наприклад, Talking Tom), яка миттєво озвучить те, що ви сказали. І, так, висміє ваш акцент — доброзичливо і чесно. Ваше завдання — добитися, щоб «кіт сказав нормально». У момент, коли це стається, ваше тіло виходить на правильну траєкторію звуку. Чому це працює (акустичне дзеркало) Помилка стає чутною. Кіт перебільшує кривизну — ви її нарешті чуєте. Спадають затиски. Це гра, а не суд. Страх поступається азарту. Автоматична корекція. Ви повторюєте знову і знову, поки не «звучить рівно» — так народжується звичка. Тіло бере керування. Ви менше думаєте, більше відчуваєте: «ось воно!» — і закріплюєте відчуття. Міні-протокол (5–7 хв) Розігрів (60 сек): 5–7 коротких слів, де ви часто «спотикаєтеся»: this, that, world, girl, wanted, decided. Три петлі (по 90 ...

Авторська колонка Тимура Левітіна Серія: «Чуття. Коли мова — ще не все» 🔗 Обери свою мову : ➡️ ( English version ) ➡️ ( Російська версія ) 📍 Вступ Цю статтю пише дорослий чоловік . Не про поведінку. І не про виховання. А про мову , яка іноді говорить про нас гучніше, ніж ми самі. Якось студент спитав: «Що він мав на увазі, коли назвав її вовчицею?» І от — саме з цього починається переклад. Не з лексики. А з пошуку сенсу між рядками . Ми не перекладаємо пісні. Ми перекладаємо те, що мав на увазі . Іноді навіть він сам не знає, як це сформулювати . Але вже сказав. Тишею. Поглядом. Інтонацією. 🐺 Вовчиця: голос зрілого чоловіка про зрілу жінку Просто одинока вовчиця, Не кожному дано її кохати. Не купиш — і не приручиш. Це співає не хлопчик . Це голос дорослого чоловіка , який вже не шукає контролю , а визнає силу. Вона не просить . Не принижує. Не торгується. Вона просто є. І якщо ти не розумієш, хто перед тобою — вона просто йде. 🐱 Кішка: голос моло...

Оберіть мову, яку хочете вивчати: https://levitinlanguageschool.com/#languages Читайте цю статтю іншими мовами: Читай російською: https://timurlevitin.blogspot.com/2025/07/blog-post_30.html Read in English: https://levitinlanguageschool.com/english/same-words-different-life-why-voice-matters-more-than-translation/ Auf Deutsch lesen: https://levitinlanguageschool.com/german/die-gleichen-worter-ein-anderes-leben-warum-die-stimme-wichtiger-ist-als-die-ubersetzung/ «Тут лапи ялин тремтять у повітрі…» Слова можна залишити без змін. Але коли лунає інший голос — це вже інша пісня. Мова починається не в словах, а там, де голос несе їх як подих. Вступ: коли співає не голос, а душа Володимир Висоцький умів співати так, ніби це остання сповідь. Його пісні — не просто мелодія. Це проживання. Ті самі рядки виконували й інші музиканти. Наприклад, гурт Чиж & Co . Мелодія майже та сама, слова ті самі. Але звучання інше. У Висоцького — хрипкий, надривний голос, де кожна фра...

  Авторська колонка Тимура Левітіна Ми не обираємо, як називати маму. Ми просто одного дня перестаємо казати «мама». І це вже говорить замість нас. Є слова, які не просто щось означають — вони живуть усередині нас . Одне з таких слів — мама . Наче все просто: мама — це та, що народила, виростила, завжди поруч, завжди любить. Але чому тоді ми іноді кажемо не «мама» , а «мамка» ? І чому від цього слова стає незатишно, навіть якщо воно звучить нібито лагідно? «Мамка» — це не «мамочка» Це не ніжність. Це не тепло. Це — втома, роздратування, відстань . Іноді — насмішка. Іноді — образа. Іноді — байдужість. Ми чуємо це слово в різних контекстах: — у сварці підлітка: «Та мамка знову кричить…» — на вулиці: «Гей, мамка, що з вечерею?» — у тюремному жаргоні: «Мамка відмовилась, я сам виріс…» — у селі: «Мамка на городі» — у розмові зі злістю: «Мамка знову пила…» Іноді слово «мамка» звучить не з ненавистю, а з болем . Бо не кожному дано сказати «мамо» щиро. Комусь п...