Levitin Language School | Тимур Левитин и Language Learnings USA: языки онлайн

  Авторська колонка | Тимур Левітін про мову, культуру і переклад 📌 Рубрики: Авторська колонка, Вивчення англійської, Вивчення німецької, Вивчення іспанської 🔗 Levitin Language School – офіційний сайт 🔗 Language Learnings – сайт у США «Вона грає Шопена…» Ці слова з пісні Артура Руденка — не лише про кохання. Це — про мову. Про те, як одне дієслово чи порівняння створює портрет жінки, яку ми наче давно знаємо, хоча про неї сказано так мало. Про те, як музика стає мовою, а інтонація — образом. 🔸 Вона грає Шопена — що ми відчуваємо? Вона грає Шопена. Пурхотять тонкі пальці. Щасливою стати не змогла — І стала рідше сміятись. Це не опис, це — життя в кількох рядках. Ми бачимо пальці, що пурхотять над клавішами. Ми чуємо музику Шопена. Ми відчуваємо тишу за посмішкою. Минулі часи («не змогла», «стала») і майбутні наміри («ця жінка буде моєю», «я їй душу зігрію») створюють напруження. Це історія між уже прожитим і ще можливим. 🔸 Порівняння з піснею Євгена Григор’...

  Авторська колонка Тимура Левітіна Ми не обираємо, як називати маму. Ми просто одного дня перестаємо казати «мама». І це вже говорить замість нас. Є слова, які не просто щось означають — вони живуть усередині нас . Одне з таких слів — мама . Наче все просто: мама — це та, що народила, виростила, завжди поруч, завжди любить. Але чому тоді ми іноді кажемо не «мама» , а «мамка» ? І чому від цього слова стає незатишно, навіть якщо воно звучить нібито лагідно? «Мамка» — це не «мамочка» Це не ніжність. Це не тепло. Це — втома, роздратування, відстань . Іноді — насмішка. Іноді — образа. Іноді — байдужість. Ми чуємо це слово в різних контекстах: — у сварці підлітка: «Та мамка знову кричить…» — на вулиці: «Гей, мамка, що з вечерею?» — у тюремному жаргоні: «Мамка відмовилась, я сам виріс…» — у селі: «Мамка на городі» — у розмові зі злістю: «Мамка знову пила…» Іноді слово «мамка» звучить не з ненавистю, а з болем . Бо не кожному дано сказати «мамо» щиро. Комусь п...